Урок №1. Українознавство як наука та навчальна дисципліна
Запам'ятай основні поняття та поміркуй, що вони означають?
- Трипільська культура
- Культура кочових народів
- Античні міста Причорномор'я
Поява власної писемності мала надзвичайно важливе значення для розвитку східнослов’янської спільноти. Збереглися повідомлення про те, що в XI ст. східні слов’яни мали власну писемність, або «руські письмена». Зокрема, у творі «Сказання про письмена» болгарського письменника Чорноризця Храбра, який жив на зламі IX—X ст., згадується, що до прийняття християнства слов’яни користувалися для письма власними «чертами і резами». Слов’янський просвітник Кирило Солунський повідомляв, що на початку 60-х рр. ІХ ст. він бачив у Херсонесі писані «руськими письменами» Євангеліє та Псалтир.
Підтвердження існування «руських письмен» можна знайти в літописних описах змісту русько-візантійських угод 911 та 944 рр. Перший указує на руський звичай писати духовні заповіти на випадок смерті, а в другому вимагається, щоб купці, які прибували з Русі до Константинополя, мали при собі спеціальні грамоти, підписані князем.
Після запровадження християнства на Русі поширилася винайдена учнями братів-просвітників Кирила і Мефодія абетка — кирилиця. Одночасно з’явилася церковнослов’янська (або старослов’янська) мова, яка витиснула з ужитку давнішу живу.
- Кирилиця — слов’янська абетка. Названа за ім’ям слов’янського просвітника Кирила, який разом із братом створив першу слов’янську абетку з 38 літер (глаголицю), а його учні вдосконалили її і назвали кирилицею. Вона складалася з 43 літер (але була й коротша абетка — із 27—32 літер). Кирилиця стала основою сучасних слов’янських систем писемності: білоруської, болгарської, російської, сербської, української тощо.
- ПЕреглянь:https://www.youtube.com/watch?v=iPOx_QUpkjA
- Опрацюй:
Поміркуй, що було найважливішим, на твою думку, досягненням культури того часу?
Обереги українців у побуті. Автентичні вишивки. Українські народне декоративно-ужиткове мистецтво та промисли"
Українська вишиванка, нарівні з українською писанкою, є одним із яскравих символів української культури. До того ж, одягаючи вишиту сорочку, демонструєш не тільки її красу й унікальність, але й засвідчуєш свою приналежність до віковічної української культурної традиції.
Історія вишиванки своїми витоками сягає в незапам’ятні часи. Українська сорочка, прикрашена орнаментованою вишивкою, протягом багатьох століть носилася в Україні як елемент повсякденного та святкового одягу. За словами істориків, перші зразки вишивки на території України з'явилися ще за доби скіфів (VII—III ст. до н. е.). За свідченням знаменитого давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, елементами вишиванки був прикрашений одяг скіфів, які проживали в наших землях в період VIII ст. до н. е. - IV ст. н. е. Знаменитий арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях також згадує про русів, які носили вишитий одяг.
Опрацюй:
Декоративно-ужиткове мистецтво — один із видів художньої діяльності, твори якого поєднують естетичні та практичні якості. Декоративне означає «прикрашати». Ужиткове ж означає, що речі мають практичний вжиток, а не лише є предметом естетичної насолоди.
Головне завдання декоративно-ужиткового мистецтва — зробити гарним речове середовище людини, її побут Краса творів ужиткового мистецтва досягається завдяки декоративності. Декоративність є єдиним можливим засобом вираження змісту та художньої образності. Поділ декоративно-ужиткового мистецтва на жанри здійснюється за призначенням предмета — меблі, одяг, посуд тощо, за технікою виконання — різьблення, ткацтво, розпис, за матеріалом — дерево, кераміка, текстиль, камінь, лоза, тобто використання природних матеріалів; метали та їх сплави, пластмаси, скло, порцеляна, папір та ін., тобто використання штучних, винайдених людиною матеріалів
Народні промисли народні промисли одна з форм народної художньої творчості (зокрема, виготовлення виробів декоративно-прикладного мистецтва). Традиції народного мистецтва сягають корінням в глибоку старовину, відображаючи особливості трудового і побутового укладу, естетичні ідеали та вірування певного народу. Мотиви і образи народного мистецтва століттями зберігаються майже незмінними, передаючись із покоління в покоління. Вироби народних майстрів (кераміка, тканини і килими, вироби з дерева, каменю, металу, кістки, шкіри і т. Д.
Завдання!!!Чи є у вашій родині представники, що займаються промислами та декоративним мистецтвом?
Інтерактивна вправа:https://learningapps.org/10938053
Урок №5. Народне ікономалювання. Розвій українського народного
та професійного малярства. Образ Мамая в малярстві. Світські
особи в малярстві. Будительство» (спонукання до навертання й повернення
до власної культурної самости)
українців в творах
українського письменства. П. Грабовський, збірка «Пролісок» («До
сіячів», «До Русі-України», «До українців»,
«До України», «До галичан», «Народові українському»); Б. Грінченко. «До народу»,
«Темрява», «Прийде»; С. Руданський. «Гей, браття-козаки, сідлайте-но коні…».
МАЛЯ́РСТВО- Вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети і явища реальної дійсності на полотні, дереві, папері, стіні тощо; живопис.
ІКОНО́ПИС – особливий вид станкового живопису, твори якого є об'єктом культу та поклоніння; традиція зображувати Христа, Богородицю, святих і біблійні події, що сформувалася і розвинулася у східнохристиянській культурі.
- Запам'ятай терміни:
Образ Мамая:Козак Мамай — народна картинаіз зображенням козака-бандуриста, один із найпоширеніших фольклорних героїв в Україні. Картину створено за традиційною схемою — в її центрі у статичній позі сидить козак з бандурою. Малюнки пізніших часів дедалі більше відходять від первинних однофігурних композицій, але традиційна поза головного персонажа на них залишається незмінною. Детальніше тут.
- Завдання.Пригадай, де зустрічався образ Мамая?
Переглянь відео:
- Дослідити народні промисли на території рідного краю
- Виписати, які промисли були поширені в минулому
- Проаналізувати, якими промислами займаються досі
- Завдання: Підготувати повідомлення/ міні-твір/ ментальну карту/ проєкт - лепбук (на вибір)
Розділ 3. Історико-культурні пам’ятки України |
||
|
Архітектурні образи
України. Неповторні замки і фортеці України: Хотинська фортеця (м. Хотин, Чернівецька область). Унікальні мости в Україні
|
- Жовківський замок Кам'янець-Подільська фортеця Палац Кирила Розумовського Замок Паланок Шарівський замок в Харківській області Замок Попова в Запорізькій області Хотинська фортеця Палац графів Шенборнів Підгорецький замок Золочівський замок Олеський Замок
- Переглянь:https://www.youtube.com/watch?v=_im1W5cFxPs
- Інтерактивна вправа:https://learningapps.org/2708983
- Україна наділена величезним потенціалом у сфері туризму. Перебуваючи в самому центрі Європи, і володіючи м'яким, помірним кліматом, багатими природними ресурсами, величезною територією і великою кількістю цікавих культурних місць, — Україна має всі можливості стати одним із європейських центрів туризму.
- Пригадай, які туристичні місця тобі вдалося відвідати?
- 7 туристичних місць, які потрібно відвідати тут
- Опрацюй інфографіку!!!
- Екологічний туризм – це подорож з метою вивчення та збереження природного та культурного довкілля.
Екотуризм по своїй суті покликаний захищати і оберігати природу, акуратно надаючи нам, туристам, всю її красу. У цьому його суттєва відмінність від інших типів туризму, які, навпаки, в основному завдають шкоди навколишньому середовищу. Більш раціональне і дбайливе використання природних і культурно історичних пам’яток дозволить звести до мінімуму негативні наслідки від функціонування світової туристичної індустрії.Екологічна культура визначається станом екологічної свідомості суспільства, знанням екологічних норм, розумінням і усвідомленням необхідності їх виконання - Переглянь відео:https://www.youtube.com/watch?v=3j8RBM4SQxE
- Інтерактивна вправа:https://learningapps.org/9218836
- Церкви:https://www.volyn.com.ua/news/74333-naystarishiy-tserkvi-ratnivshchini-240-rokiv.html
- Пам'ятник Газіну
- Початок відліку часу Ратного відноситься до XII століття. Місто було добре відоме у Польщі, Литві... Свого часу тут стояла дерев'яна фортеця-аванпост, збудована у кінці XII сторіччя для захисту західних кордонів Волинсько-Галицького князівства. Саме від слова "рать" (військова сила, озброєні загони) найвірогідніше походить назва містечка.
- Городище, 12-14 ст.Ратне:https://shron1.chtyvo.org.ua/Panyshko_Serhii/Ukriplennia_typu_motte_and_bailey_na_terytorii_Ratenskoho_klynu.pdf?PHPSESSID=iq4lc1bov3isrbqpab10t7qjn7
Розділ 4. Культурно-мистецька спадщина українців
Теа́тр корифе́їв — перший професійний український театр. Його було відкрито 1882 року в Єлисаветграді тодішньої Російської імперії (тепер місто Кропивницький у складі України), і в цей рік український театр відокремився від польського та російського. Засновником театру був Марко Лукич Кропивницький, що володів усіма театральними професіями. Після нього найдіяльнішим був Микола Карпович Садовський, що боровся за українське слово та український театр за часів їх заборони.
Із Театром корифеїв також пов'язані імена Марії Заньковецької, Панаса Саксаганського.
Стиль синкретичного театру, що поєднував драматичне й комедійне дійство з музичними, вокальними сценами, включаючи хорові й танцювальні ансамблі, вражав суто народною свіжістю й неподібністю до жодного існуючого театру.
Неодмінним атрибутом традиції святкувань українців був танець. До середини ХХ століття він був обов’язковою складовою народних забав українського села. За регіональним принципом українські танці поділяються на поліські, подільські, гуцульські, бойківські, лемківські, буковинські, слобідські, або ж назагал – танці Західної, Східної і Центральної України.
Є також загальноукраїнські танці, а також козацькі. За функціональним принципом танцювальні зразки прийнято умовно поділяти на обрядові (ритуальні) та необрядові (позаобрядові, побутові): хороводи, побутові та сюжетні танці; сольні, парні і масові танці; танці етнічного та іноетнічного походження; на танці народні (фольклорні, традиційні, автентичні, сільські) і сценічні (народно-сценічні, академічні, професійні, міські). Найдавнішими та найуніверсальнішими вважають танці календарного циклу, зокрема, хороводи: «Просо», «Кривий танець», «Вербовая дощечка», «Подоляночка», «Мак», «Грушка», «Хусточка», «Царенко», «Горобейко», «Огірочки», «Журавель» та інші.У кінці XIX – протягом XX ст. репертуар народної хореографії був поповнений такими танцями, як карапет (ту-степ), полька, вальс, падеспанець (падеспань), кадриль, ойра, бельгіянка та ін. У ХХ ст. народні традиційні танці поступово зникають із святкового побуту.
Детальніше:https://honchar.org.ua/blog/ukrayinskyj-narodnyj-tanets-i26
Інтерес до українського музичного фольклору проявляли багато українських композиторів — в творчому доробку багатьох із них є обробки українських пісень для хору, голосу, або вокально-інструментальних ансамблів. В середині XX століття український фольклор знаходить своє втілення і в радянських масових жанрах — так у 1940-х був розроблений новий тип виконавського колективу — народний хор, що не мав аналогів у західній культурі, пізніше адаптація фольклору до масової культури спостерігалася у творчості численних самодіяльних та професійних колективів, ансамблів пісні і танцю тощо.
Кінець XX століття ознаменувався появою гуртів, що демонстрували принципово нове ставлення до народної спадщини — це т.зв. «автентичні» фольклорні ансамблі, які ставили собі за мету відтворити український музичній фольклор в його справжній, «автентичній» манері. Першим автентичним колективом вважається гурт «Древо», його наступниками — «Божичі», «Буття», «Володар», «Гуляйгород» та інші. Водночас український фольклор стає предметом інтересу вітчизняних рок-гуртів. Серед колективів, що випробували етнічні мотиви — «Воплі Відоплясова», «Joryj Kłoc», «Мандри», «Гайдамаки», «Очеретяний кіт», «Воанергес». Знаковим став альбом «Гуляйгород» гурту Тартак, що поєднав рок-музику з автентичним співом.
На початку 2000-х зусиллями Всеукраїнської асоціації молодих дослідників фольклору, а також лідера гурту «Воплі Відоплясова» Олега Скрипки було зроблено чимало кроків для популяризації народних традицій серед широкої публіки. Зокрема створений фестиваль «Країна мрій». Наразі в Україні етнофестивальний рух активно розвивається. Щорічно збирають тисячі прихильників «Підкамінь», «Трипільське коло», «Рурисько», «Шешори» (наразі — «Арт-Поле») та інші етнофестивалі, на яких, поряд з українським фольк-роком та українською автентикою, звучить також і етнічна музика інших країн.
- Завдання. Поміркуй!! В чому українці досягли найбільше досягнень (культурно-мистецька спадщина українців.)??
- Опрацюй:https://www.ukrinform.ua/rubric-other_news/2080510-rozvitok-ukrainskogo-kino-infografika.html
- Презентація до уроку:https://svitppt.com.ua/kultura/rozvitok-ukrainskogo-kino.html
- 17 шедеврів, які має подивитись кожен:https://suspilne.media/12219-12-sedevriv-ukrainskogo-kino-aki-mae-podivitis-kozen/
10 найкращих сучасних українських дитячих письменників:http://www.nasha-persha.org.ua/school-library/14794-10-najkraschyh-suchasnyh-ukrajinskyh-dytyachyh-pysmennykiv.html
- Поміркуй над проблемами українського кіно та шляхами їх вирішення!!!
- Підготуй презентацію/ повідомлення/ ментальну карту/ міні-есе "Відомий митець".
- Матеріал до уроку:https://armyinform.com.ua/2021/08/24/ukrayinczi-yaki-proslavyly-nezalezhnu-ukrayinu/
- Інтерактивна вправа:https://learningapps.org/7707791
- Опрацюй:Видатні постаті в історії Волині" можна ознайомитися з видатними діячами краю⏩http://volynrada.gov.ua/persons
ТОП-20 фактів про Волинь, які ви точно не знали:https://pershyj.com/p-top20-faktiv-pro-volin-yaki-vi-tochno-ne-znali-33292
- Луцьк — місто тисячолітньої історії, із старовинними храмами, таємничими підземеллями, середньовічним замком. Та не було б всього цього, якби не найголовніший скарб Луцька — люди, які вклали у нього частку своєї душі, прославили у віках і зробили таким, яким бачимо його сьогодні. З нагоди святкування 930 річниці заснування міста стартує проект «Імена Луцька», який розповість про відомих людей в історії обласного центру. Про це повідомляє відділ інформаційної робото міської ради.
Місто Луцьк пов'язане із багатьма видатними особистостями — державними діячами, письменниками, військовими, представниками духовенства, митцями, науковцями, які, або народилися тут, або певний період свого життя проживали чи працювали в місті. Для когось з них Луцьк залишився у дитячих спогадах, хтось завітав до міста лише раз у житті й то на декілька годин, хтось затримався на кілька тижнів або місяців, але усі вони залишили певний слід в житті Луцька.
У Луцьку правили Великий князь волинський Любарт та Великий князь литовський Вітовт, тут народилась майбутня принцеса Сіаму (тепер Таїланд) Катерина Десницька. В різний час тут жили й працювали художники Йов Кондзелевич та Наполеон Орда, письменник-полеміст Іван Вишенський та поет Данило Братковський, гетьман Війська Запорозького Іван Виговський, родина Косачів, композитори Арсен Річинський та Михайло Тележинський, культурний діяч Модест Левицький та генерал-хорунжий Армії Української Народної Республіки Олексій Алмазов, математик Михайло Кравчук і геолог Павло Тутковський та багато інших відомих постатей.
Дякую широ за Вашу роботу! Користуюся з деяких тем Вашим досвідом!
ВідповістиВидалити