Факультатив "Українознавство" (10-А, 10-Б класи, нова програма, 2024-2025 н.р.)

 Урок №1. Вступ. Українознавство як наука та навчальна дисципліна.



Опрацюй!!!

Українозна́вство  — галузь гуманітарних знань, орієнтована на вивчення економічної, політичної, соціальної, культурної, історичної проблематики України, а також життя української діаспори за кордоном.

Українознавство – це система наукового знання про Україну, українців, українськість, що розглядаються через практичний досвід культуротворення і спільнотного єднання.

  • Українознавство охоплює в себе крає;, країно;, природо;, суспiльство;, людино;, народознавство, але не як окремi предмети, а як елементи унiверсальної цiлiсностi. Унiверсальна цiлiснiсть “України” й “українства” розкривається й осягається шляхом взаємопов’язаного еволюцiйно;синхронного й дiахронного розгляду концентрiв: Україна — етнос; Україна — природа, екологія; Україна — мова; Україна — нація, держава; Україна — культура (матерiальна, гуманітарно; духовна: релiгiя, фiлософiя, мистецтво, освiта, наука; право; валеологiя; вiйсько); Україна в мiжнародних вiдносинах; Україна — ментальнiсть, доля; Україна — iсторична мiсiя.  I в силу цього українознавство постає як цiлiсна система самопізнання, виховання й навчання, єдностi знання, любовi і творення  
Урок №2.Українці на поселеннях» (початки та етапи творення явища світового українства).

Українська еміграція — термін для визначення українського населення, яке вимушено чи добровільно з економічних, політичних або релігійних причин переселилося за межі етнічної території в іншу країну на постійне чи тривале проживання. Явище починається у другій половині — наприкінці XIX століття і продовжується по нинішній день. Феномен української еміграції та діаспори як частини світового українства є унікальним явищем культури й історії України.

"...Процес утвердження капіталістичних відносин в Україні супроводжувався малоземеллям та повним обезземеленням селянства. Селяни, втративши основне джерело існування, прагнули повернення до традиційного способу життя. Отже, найпершою і головною метою українських селян стають пошуки вільних земель.

Продовжився розпочатий ще з кінця XVIII – початку XIX ст. переселенський рух українців у Поволжя та на Північний Кавказ. У другій половині XIX ст. кількість українського населення досягла майже 400 тис. чол. у Нижньому Поволжі та 1,3 млн. на Кавказі. Понад 100 тис. українців опинилися у Казахстані та Середній Азії. Українські поселенці приносили свій господарський досвід на місця нових поселень, запроваджували у хліборобську практику досі не знані тут культури гречку, кукурудзу, цукровий буряк, помідори, полуниці тощо.

Емігрували українці й у малозаселені у той час регіони Сибіру. Наприкінці XIX ст. їх тут налічувалося близько 225 тис. чол. Українці зробили значний внесок в освоєння далекосхідних обширів й інших окраїнних земель Російської імперії: у незвичних кліматичних умовах тяжкою працею осушували болота, викорчовували ліси, освоювали цілинні землі.

Новий поштовх переселенському руху українців на Схід дали Столипінські аграрні реформи 1906 – 1916 рр.

З Галичини та Закарпаття українці в основному емігрували до США, Канади, Бразилії. Зацікавлені у дешевій робочій силі для розвитку сільського господарства і промисловості уряди цих країн у 70–90-х роках XIX ст. заохочували масове переселення із-за кордону. Основна маса емігрантів з України направлялась туди на заробітки. У 1877 р. перша емігрантська група українських переселенців, прибувши із Закарпаття до США, поповнила лави шахтарів штату Пенсільванія. Найбільше ж українські селяни прагнули одержати для сільськогосподарського обробітку земельну ділянку – гомстед (наділ, який надавався з державних земельних фондів на пільгових умовах у США та Канаді тим, хто бажав вести фермерське господарство).

Багато їх було і серед шахтарів, де заробітки діставалися найважче. Мізерну платню одержували некваліфіковані робітники-українці. Незважаючи на матеріальні нестатки, українська імміграція США, яка наприкінці XIX ст. налічувала більш як 200 тис. чол., зберігала українські національні звичаї і традиції, усвідомлюючи себе єдиною національною спільнотою.

Наприкінці XIX ст. дещо меншою за кількістю була українська іммігрантська громада Канади. Переважну більшість становили галицькі та буковинські українці. Вони селилися на безлюдних місцях Західної Канади, де й одержували гомстеди. Отримавши власне господарство, сусіди по гомстедах будували свої житла, утворювали поселення з церквою, школою, поштою. Так виникли українські селища. Як і українці-першопоселенці у США, їхні земляки в Канаді одне з перших своїх селищ також назвали Україною.

У новозбудованих селищах українські іммігранти зберігали національні традиції – і в особливостях будівництва житла, і в декоративно-ужитковому мистецтві (меблі, посуд, одяг). Так само справляли весілля, хрестини, похорони, відзначали народні та релігійні свята, не забували народних пісень, привезених з батьківщини, створювали й нові."


Переглянь відео:https://www.youtube.com/watch?v=qDwmHb0NKGg


Урок №3. Тема: "Сучасні види еміграції з України. Хвилі української еміграції."



Перша хвиля (умовно з 1865 р. до початку Першої світової війни). У літературі цю хвилю називають «трудовою еміграцією». Загалом це було «перекачування робочої сили», де шукати кращої долі йшли переважно молоді, самотні чоловіки, бідні й неписьменні та молодь, яка не бажала служити в російській чи австрійській арміях. Вони швидко осідали на нових землях, створювали сім'ї, ставали громадянами тих країн, в які потрапляли, хоча все життя сумували за Батьківщиною. Відплив інтелектуальних сил був незначний, оскільки їх представники могли забезпечити більш-менш безбідне життя в межах Росії чи Австрії. 
Друга хвиля еміграції (між Першою та Другою світовими війнами) була викликана не тільки економічними, а й соціально-політичними чинниками. Її основу становили переважно ті, хто був не згодний з режимами, які встановились після війни, або ті, хто зі зброєю боровся проти радянської влади. В еміграції опинилися керівники та громадяни Української Народної Республіки, великі і середні землевласники, власники промислових підприємств, торгівці, службовці, священики, люди вільних професій. Частина з них виїздила до США, Канади та Південної Америки, однак основна маса осідала в країнах Західної Європи — Австрії, Чехословаччині, Польщі, Німеччині. На відміну від першої друга хвиля еміграції мала значний інтелектуальний потенціал.
Третя хвиля еміграції хронологічно охоплює період кінця другої світової війни до 80-х років, отримавши назву «політичної». Основними її представниками стали антирадянські елементи, військовополонені та люди, вивезені до Німеччини на примусові роботи, які з різних причин не змогли повернутися на батьківщину. З 70-х років склад української еміграції поповнився дисидентами. Стосовно її інтелектуального рівня, то крім частини представників другої хвилі еміграції в неї влилися нові сили як з СРСР, так і ті, що виросли і були виховані в діаспорі. Що стосується третьої групи, тут треба зупинитись детальніше. Їх складали люди, що співчували українському визвольному рухові і належали до військових формувань.
Четверта хвиля так звана «заробітчанська» — розпочалася у 1990-х роках уже з незалежної суверенної України. Загалом станом на грудень 1994 р. за межами України проживало близько 16 млн українців.
  • Пригадай з географії!!!!

Урок №4. Тема: "Українська громада в Канаді".



Першим імігрантом з України до Канади можна "жартома" вважати колосок української пшениці з Галичини, який у 1842 р. привезений був канадським фермером Давідом Файфом (David Fife) з Ґласґо у Шотландії, де розвантажувався ґданський пароплав з українською пшеницею. Цей український вид пшениці, який названо "Red Fife", родив набагато більшу кількість зерна, ніж інші види і мав прекрасну якість.
Перша хвиля іміграції починається тоді, коли у квітні 1892 р. невелика кількість родин зі села Небилів (район Калуша у Галичині) поселилась на північному сході від Едмонтону. Перед ними Канаду відвідали Василь Еленяк та Іван Пилипів, які, а саме І. Пилипів, спонукали ці приїзди. Одначе усі ці приїзди були маленького масштабу, оперті на сімейних і сусідських контактах.
  • Детальніше  ТУТ

  • Канадська діаспора є однією з найбільших і найвідоміших у світі

    Зокрема вони започаткували Всесвітній конгрес українців. Цікавість і парадокс української громади в Канаді в тому, що це дуже велика країна та в кожному місті є свої особливості формування тих чи інших громад і українських організацій.

    Торонто та Ванкувер – це міста, куди їде найбільше емігрантів із України, так звана четверта хвиля, відповідно там більше новостворених організацій. Якщо ж брати інші міста Канади, куди більше 125 років тому приїхали перші емігранти та жили там упродовж чотирьох поколінь, там трошки по-іншому. Вони вже більш канадці, тому що були народжені в Канаді, вони називають себе: українські канадці. Тим не менше, вони й українці, й канадці. Відповідно й особливості роботи таких організацій більш консервативні, побудовані на традиціях.

  • ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО РОЗСЕЛЕННЯ ТУТ.

  • !!!!Підготуй інформацію про відомих представників Канади, що мають українське коріння????

Урок №5. Тема: "Українська громада в США."
Детальніше: https://migrant.biz.ua/ssha/zhittya-ssha/ukraintsi-v-ssha.html 

Перша хвиля української імміграції до США розпочалась наприкінці ХІХ століття. Спочатку більшість новоприбулих знаходили роботу на вугільних шахтах і металургійних заводах штату Пенсільванія, тому цей регіон і став осередком перших українських іммігрантів. Решта влаштовувались на заводах на Північному сході США – у Нью-Йорку, Нью-Джерсі, Коннектикуті.
   Як і в інших країнах, куди емігрували українці, центром їхнього духовного та суспільного життя в Америці стала церква. У 1884 році до Пенсільванії прибув священик з Галичини Іван (Джон) Волянський, який у 1885 році організував перше в Америці українське братське товариство взаємодопомоги – Братство Св. Миколая. А в 1886 році завдяки зусиллям отця Волянського у м. Шенандоа було зведено будівлю першої Української католицької церкви.
   Згодом у Пенсільванії та інших штатах почали виникати численні братські товариства на зразок того, що було утворено І. Волянським. Так, у 1894 році у м. Джерсі-Сіті (штат Нью-Джерсі) був заснований Руський Народний Союз (з 1915 року – Український Народний Союз), який нині є найстарішою та найчисельнішою українською громадською організацією у США.
    Друга хвиля української імміграції до США припала на міжвоєнний період (20-30-ті роки ХХ століття) і суттєво відрізнялася від довоєнної. По-перше, різко зменшилась кількість іммігрантів, що було пов’язано з періодом Великої депресії у США, а також вжиттям американськими властями заходів з обмеження імміграції. По-друге, серед українців з’явились перші політичні іммігранти – учасники визвольних змагань в Україні 1918-1920 років.
   Переважна частина українців з третьої хвилі імміграції прибула до Сполучених Штатів протягом 1947-1951 років і належала до категорії так званих «переміщених осіб», які після Другої світової війни перебували у таборах для біженців та військовополонених у Німеччині, Австрії, Бельгії, Великій Британії. Цього разу серед прибульців була велика кількість інтелігенції та науковців. Вони сприяли розвиткові українського політичного, громадського, культурного та релігійного життя в діаспорі. Цих іммігрантів об’єднувала відданість ідеї незалежності України й відновлення Української суверенної держави.
Початком четвертої хвилі імміграції до США (так званої «економічної імміграції») можна вважати середину 1980-х років. Спочатку туди прибули декілька тисяч українців з Польщі. А під час горбачовської відлиги чимало українців, користуючись можливістю відвідати родичів в Америці, залишались там на постійне проживання.
   Кількісний склад українців у США, місця їх компактного проживання
На сьогоднішній день українська громада є одним із найбільших та найактивніших етнічних осередків у Сполучених Штатах Америки. За останніми статистичними даними в США проживає понад 893 тис. американців українського походження. За неофіційними даними, які фігурують в україномовних виданнях, на теренах США мешкають до 2 млн українців.
   Список перших десяти штатів, де станом на 2000 рік проживало найбільше українців (осіб українського походження), виглядає наступним чином: Нью-Йорк – 148 тис. осіб (0,8% від загальної кількості населення штату), Пенсільванія – 122 тис. (1%), Каліфорнія – 83 тис. (0,2%), Нью-Джерсі – 73 тис. (0,9%), Іллінойс – 47 тис. (0,4%), Огайо – 47 тис. (0,4%), Мічиган – 46 тис. (0,5%), Флорида – 42 тис. (0,3%), Вашингтон – 30 тис. (0,5%), Коннектикут – 23 тис. осіб (0,7%).

Штати з найбільшою кількістю осіб, що використовують українську мову у сім'ї (2006—2008 рр.)



Урок №6. Тема:"Українська громада в Південній Америці (Comunidad ucraniana")


В Аргентині постійно проживає сьома за чисельністю українська діаспора у світі, яка налічує близько 250—300 тисяч осіб. Більшість сучасних українців Аргентини є нащадками переселенців попередніх часів (кінець ХІХ ст. — перша половина ХХ ст.), вони не розмовляють українською мовою, але зберегли свою етнічну ідентичність та інтерес до України, її історії та сьогодення[5].

Більша частина етнічних українців мешкає у столиці і провінції Буенос-Айрес (більше 100 тис.) та провінції Місьйонес (близько 130 тис.). Місцями компактного проживання є також провінції Чако (30 тис.), Кордова (15 тис.), Мендоса (10 тис.), Формоса (6 тис.), Ріо-Негро (3 тис.) та Коррієнтес (3 тис.)]. У провінціях Мендоса, Формоса, Буенос-Айрес українці складають близько 1 % населення, у провінції Місьйонес — до 9 %, у Чако — до 4 %.

Бразилія. Детальніше тут.



Історія імміграції українців до Бразилії нараховує вже більше 100 років.

В історії української еміграції розрізняють три хвилі: 1) з останньої чверті XIX ст. до Першої світової війни; 2) час між Першою і Другою світовими війнами; 3) період після Другої світової війни.

Перші українські мігранти з'явилися у Парані наприкінці XIX століття. Остання, четверта хвиля міграції, відбулася після закінчення Другої світової війни.

Столицею штату є місто Куритиба, яке на тлі інших мегаполісів - Ріо-де-Жанейро та Сан-Паулу, відомих своїми фавелами та сутичками банд, відрізняється вищими добробутом та якістю життя.Це місто надзвичайно інтернаціональне, тут живуть нащадки мігрантів не тільки з України, але й з Італії, Польщі, Японії та Німеччини. Поряд з цілим містечком із сорока ресторанів італійської кухні, існує "Бар Баран", де наливають українську горілку, імпортовану з Парагваю. Засновником закладу є місцевий підприємець Ігор Мазепа Баран.

Урок 37. Тема "Українська громада в Австралії"


Перші українські поселенці з’явилися на п’ятому континенті на початку XIX ст. Збереглися відомості про уродженця Полтавщини матроса Федора Зубенка, який прибув у 1820 р. до Сіднея в складі команди російського корабля «Открытие» й залишився там у зв’язку з хворобою. За деякими даними, українцем був лікар Джон Луцький (або Лоцький), який прибув до Австралії в 1832 р. та обіймав посаду державного ботаніка. На Тасманії проживали Казимир Кабат і Володимир Коссак, які працювали в місцевій поліції. У 1850-х рр. до Австралії прибув і успішно займався фермерством Михайло Гриб, який перед цим служив в австрійській армії. Інший українець, І. Займак, зійшов з корабля в Брісбені в 1869 р., а згодом оселився в Новому Південному Уельсі, де займався вирощуванням устриць. 

 Австралії проживає близько 38 тис. представників української діаспори.

Перша українська громада Південної Австралії була заснована у травні 1949 року. Протягом кількох наступних років виникли громади в інших штатах.

«З приїздом перших повоєнних українських іммігрантів у 1949-му в Сідней (Австралія) тут було засновано українську громаду, а разом з нею одразу й українську школу. І впродовж цих 70 років Українське громадсько-культурне об’єднання у Новому Південному Уельсі сприяє зміцненню нашої діаспори в Австралії та збереженню зв’язків з історичною батьківщиною». Детальніше тут

 Відразу після прибуття до Австралії українці згуртувалися, розпочалося громадське і церковне життя. У столицях всіх шести штатів утворилися українські громади. Для координації дій і співпраці вони об’єдналися в Союз Українських Організацій в Австралії. Окрім того, розпочав діяльність Союз Українок Австралії, молодіжні організації «Пласт» і СУМ, утворилися спортивні товариства. Ветерани двох світових воєн, колишні вояки УПА також створили свої організації.
Місцями розселення українців є штати Новий Південний Уельс, Вікторія, Південна Австралія в околицях найбільших індустріальних міст Австралії, біля Сіднею, Мельбурну та Аделаїди. Менші скупчення виникли в Перті, Брісбені, Окслі, Нюкастлі, Волонґонзі, Джелонгу, Саншайні та в столиці Австралії Канберрі.
  Під час перепису населення 1986 р. 29,9 тис. жителів Австралії відзначили своє українське походження, зокрема 21,9 тис. — повністю українське і 8,0 тис. — частково українське (українцем був лише один із батьків). 15,2 тис. осіб вказали, що спілкуються в колі сім’ї українською мовою. З числа народжених поза Австралією цією мовою розмовляють 75%, із тих, хто народився на п’ятому континенті — 30%. За десять років, які минули від часу попереднього перепису населення (1976 р.), чисельність осіб, які спілкуються вдома українською мовою, зменшилася на 14%. Детальніше тут.

  • Завдання. Знайди інформацію про відомих українців, жителів Австралії?

Урок №8 Тема: Українська громада в Австрії, ФРН, країнах Бенілюксу, Великобританії, Скандинавії.
Українці представлені практично у всіх соціальних прошарках суспільства Австрії , найбільш активними у громадському житті традиційно є люди з вищою освітою. Значна кількість австрійських українців походить із родин біженців від радянського режиму з території Західної України та Польщі.
У Німеччині, за даними Федерального відомства статистики, проживає близько 123 тисяч громадян України. Ще декілька десятків тисяч українців, які багато років проживають тут, вже отримали громадянство Німеччини. Попри таку чималу українську діаспору, повноцінної згуртованої громади, як скажімо, у США чи Канаді, тут немає. На сайті посольства України в Німеччині наведено перелік з понад тридцяти громадських організацій українства. Час від часу громадські діячі роблять спроби скоординувати свою роботу і представляти інтереси української діаспори "в один голос".
Нині в Бельгії проживають понад чотирьох тисяч громадян українського походження. Більшість з них мешкають у містах Генк, Льєж та Брюссель. Зайняті вони переважно в різних галузях економіки і сфери обслуговування. Самі ж українці підрахували, що з них лише 1.200 осіб вільно володіють українською мовою. (2002)
Хоч сучасна українська діаспора на Британських островах утворилася переважно по закінченню Другої світової війни, проте перші вихідці з України прибули туди набагато раніше. 
На початку XVII ст. в Кембриджському і Оксфордському університетах студіював діяч доби Хмельниччини Юрій Немирич. У XVIIІ-ХІХ ст. серед громадян Російської імперії, які з різних причин перебували у Великій Британії (дипломатична служба, навчання, мореплавство, мандрівки) було чимало українців. У 1765-1780 та 1784 роках настоятелем російської православної церкви в Лондоні був українець з Харківщини, вихованець Київської духовної академії А. Самборський (1735-1815). 1893 року в Манчестері осіли 150 робітників із Золочівського повіту, які працювали переважно кравцями. 1929 року вони заснували Український клуб. 
Важливою датою в історії поселення українців у Великій Британії став 1911 рік, коли до Манчестеру приїхало ще близько 500 чоловік з Галичини. Через три роки частина групи, біля 350 осіб, подалася в Північну Америку, а решта залишилася в Англії. Чергові поселення невеликих груп українських емігрантів відбувалися у 30-х роках. 
Під час Другої світової війни число українців на Британських островах стало збільшуватися. На початку 50-х років українців вже нараховувалося біля 46 тисяч. Це передусім були колишні вояки різних військових формувань, через що кількість чоловіків у 4 рази перевищувала кількість жінок. Наслідком такої диспропорції були одруження чоловіків-українців з жінками інших національностей. Слід зазначити, що Британські острови і по Другій світовій війні розглядалися українськими  емігрантами як проміжний пункт на дорозі до США, Канади, Австралії та інших країн. Сьогодні українська громада налічує біля 30 тисяч осіб. Основними регіонами розселення українців у Великій Британії стали: Ланкшир – 4,5 тис. осіб, Йоркшир – 4 тис., Центральна Англія – 4 тис., Шотландія – 500 осіб і т.д. Таким чином більшість українців (99%) мешкає в Англії; 1% – у Шотландії. 
За даними Норвезької імміграційної служби, станом на 2021 рік в Норвегії проживає майже 7700 етнічних українців. Найбільшими за кількістю українців осередками є міста Осло, Берген, Ставангер, Тронхейм та Драммен. У цілому ж українці мешкають роззосереджено по усій території країни.

  • Завдання.Склади порівняльну таблицю української діаспори в цих країнах?
Урок 9. Проєктна робота 1. Історія становлення та формування української діаспори в одній із країн світу.
Завдання. Підготувати презентацію/повідомлення/ментальну карту/інфографіку (на вибір) про громаду в одній з вивчених країн:
План:
- історія початку зародження громади
- кількість чоловік
 - культурні організації
 - представники громади )відомі)
 - зв'язки з Україною
- проблеми адаптації

Урок №9.  Українські громади на півдні Європи: у Франції, Італії, Іспанії, Португалії, Греції. Українці в Білорусі (Берестейщина, Пинщина, Кобринщина, Турівщина, Мозирщина, Гомельщина); Польщі (Сяноччина (Лемківщина), Перемиська земля, Холмщина, Підляшшя); Словаччині (Прящівщина); Румунії (Мармарощина).

  •  За неофіційною статистикою, у Франції мешкає близько 40 тис. громадян українського походження. Переважну більшість з них становлять нащадки трудових і політичних емігрантів, переміщених

  • Детальніше:http://france.old.mfa.gov.ua/ua/ukraine-france/ukrainians-in-france

  • За офіційними даними Міністерства внутрішніх справ Італії, станом на 2019 рік 239 424 громадян України мають дійсні дозволи на проживання в Італійській Республіці. Українці становлять 6,3% всіх громадян, які не є членами ЄС, і займають четверте місце серед громад на території Італії. 54% від загальної кількості громадян України в Італії перебувають у північних регіонах країни. Що стосується гендерного складу, українська громада має велику перевагу жіночої присутності (78,8%). Середній вік становить 46 років.

    Слід відзначити, що понад 46% громадян України - старше 50 років, з яких 91,4% - жінки. У свою чергу присутність неповнолітніх є найнижчою серед іноземних громад та становить 8,8%.

    В Італійській Республіці зареєстровано понад 100 асоціацій українських громад, які діють відповідно до статутів затверджених місцевою владою.  Крім цього на території Італії функціонує 26 українських недільних шкіл.

    6 листопада 2014 року при Посольстві створено Громадську раду представників українських асоціацій.

  • Піcля розпаду СРСР, у середині 1990-х рр. виникла т.зв. „четверта« хвиля міграції на захід, в т.ч. до Іспанії, яка вже характеризувалася економічними причинами – втратою робочих місць та падінням доходів населення, особливо у сільській місцевості.

    Міграції українців до Іспанії сприяло:

    • наявність потреб у заповненні робочих місць у сільському господарстві та у сфері будівництва;
    • високі порівняно з Україною заробітки;
    • ліберальне іспанське законодавство;

    можливість отримання дозволу на працю та проживання (резиденції) в результаті періодичних легалізацій іноземців, що проводились іспанським урядом;

    масове повернення з України до Іспанії з кінця 80-х років минулого століття т.зв. «дітей війни«, які вже мали шлюбні відносини з громадянами України і чисельні родинні зв’язки на батьківщині;

    можливість спрощеного оформлення запрошення на приїзд до Іспанії далеким родичам та знайомим в Україні.

    Важливим фактором, який сприяв українській міграції, був іспанський менталітет, близький до українського, відсутність ксенофобії, гостинність, доброзичливість іспанців та їх поважливе ставлення до вихідців з колишнього СРСР.

    Українська еміграція в Іспанії протягом останніх років продовжувала чисельно збільшуватись. За оцінками іспанської статистики, станом на 01.01.2014 р., українська міграція в Іспанії становить близько 86 тис. осіб, які мають легальний статус та понад 70 тис. мають реєстрацію за місцем проживання.

    За оцінками Посольства України реально в Іспанії проживає близько 100 тисяч українських громадян.

    Аналіз результатів опитувань та наявних статистичних даних в асоціаціях свідчать, що переважна більшість українців в Іспанії (70%) походить з західних областей України (Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська, Хмельницька, Рівненська, Волинська). Решта 30% припадають на центральні та південно-східні області України (Київська, Черкаська, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Херсонська, Одеська, Сумська, Луганська, Автономна Республіка Крим).

  • Детальніше:https://spain.mfa.gov.ua/posolstvo/172-ukrajinci-v-ispaniji

  •  Зокрема, на сьогодні в Португалії проживають 662 095 тис. офіційно зареєстрованих іноземців (+ 12,2% у порівнянні з попереднім 2019 роком), серед яких громадяни України за своєю кількістю посідають п’яте місце (28 629 тис. офіційно зареєстрованих осіб або 4,3% від загальної кількості іноземців, відповідно до офіційних статистичних даних за 2020 рік), перше – громадяни походженням з Бразилії (183 993 осіб або 27,8%), друге – громадяни походженням з Великобританії (46 238 осіб або 7%), третє - громадяни походженням із Кабо-Верде (36 609 осіб або 5,5%), четверте - громадяни походженням з Румунії (30 052 осіб або 4,5%).

  • Детальніше: https://portugal.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/240-ukrajinci-u-portugaliji/informaciya-pro-ukrayinsku-gromadu-v-portugaliyi

  • Українська громада Греції нараховує понад 25 тис. осіб, більшість з яких (близько 20 тис. осіб) становлять представники трудової міграції.  Основними осередками українства є мм. Афіни, Салоніки та Патра, а також острови Крит і Родос.

  • Згідно з останнім загальним переписом населення, проведеним у 2011 р. в Республіці Польща, кількість автохтонних українців налічує понад 49 тис. осіб. Лемками визнали себе 10 тис. осіб. Детальніше:https://poland.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/232-ukrajinci-u-polyshhi
  • Чисельні українські громади проживають також у Румунії (згідно з результатами останнього перепису населення (2011 р.) на території Румунії проживають 51,7 тисяч етнічних українців), Словаччині (7,43 тисячі).
  • Білорусь:

  • Завдання: Поміркуй, яка різниця еміграції в ці країни????

  • Урок №11. Тема: Українці в Казахстані (Сірий Клин – частина (Північний Казахстан)) та  Центральноазійських державах (Киргизстан, Таджикистан, Туркменистан.

Поодинокі поселення вихідців з українських земель на території сучасного Казахстану мали місце ще в ХV-ХVІ століттях, коли окремі землепрохідці починали освоювати простори Зауралля, Сибіру, Північного й Східного Казахстану, Далекого Сходу.

Масові переселення носили, переважно, насильницький, депортаційний характер і відбувалися в другій половині ХVІІІ століття. 1768 року, після придушення царськими і польськими військами антифеодального визвольного руху «Коліївщина» до Західного Сибіру (куди входив і Північний Казахстан) засилали гайдамаків, а потім, після знищення Запорозької Січі (1775 р.) – запорозьких козаків. І перших, і других, попри їх бажання, змусили будувати форпости царизму для захисту земель, загарбаних імперією у «добровільно приєднаних» казахів, і подальшого проникнення Росії по долинах річок Яїк (Урал), Тобол, Ілек, Єсіль (Ішим), Іртиш все далі й далі, углиб казахських степів. На берегах Іртиша, зокрема, зводилися військові укріплення, що пізніше дістали в народі назву «Гіркої лінії». Услід за козаками і військовими вирушили в ці краї безземельні українські селяни, яких заманювали байками про нібито «вільні землі».

Згодом, у ХІХ столітті переселення вихідців з України у казахські степи були пов’язані з реалізацією царським урядом політики військово-козачої колонізації території Казахстану, здійснюваної з 20-х років ХІХ століття аж до Лютневої революції 1917 року.

Детальніше:https://kazakhstan.mfa.gov.ua/ukrayinatark/285-ukrajinci-v-kazahstani

  •  Сірий Клин (інша назва: Сіра Україна) – назва регіону компактного розселення українців у Південно-Західному Сибіру та Північному Казахстані наприкінці 19-го – початку 20-го століття. У 1917–1920 роках на Сірому Клині був розгорнутий рух за Українську Державну Автономію

  • Узбекистан.Протягом 1992—1996 рр. з Узбекистану в Україну на постійне місце проживання прибуло 93,8 тис. осіб, виїхало у зворотному напрямі 13,2 тис. Позитивне для України сальдо за результатами міграційного обміну населенням з Узбекистаном сягнуло за ці роки 80,5 тис. чоловік. Абсолютну більшість їх становили українці.

У 1989 р., в Узбекистані проживало 153,2 тис. українців (0,8 % населення країни). Це найбільша за чисельністю українська діаспора в країнах Центральної (Середньої) Азії. Більше половини українців проживало в Ташкенті (60,0 тис.; 2,9 % населення столиці) та в столичній області (26,6 тис.; 1,2 % населення). Відносно мало українців було в інших областях. Українці проживають в Самаркандській (14,2 тис.), Бухарській (12,9 тис.), Ферганській (11,1 тис.) областях. Вважало своєю рідною мовою українську 49,2 % українців Узбекистану.

У 1993 р. в Ташкенті було засновано Український культурний центр «Батьківщина», який з «1996» р. випускає вісник «Батьківщина». Значну частину ефірного часу телебачення присвячує популяризації української культури. У Ташкенті відкрито українську недільну школу. В середній школі імені Т. Шевченка, збудованій після землетрусу українськими будівельниками, здійснюється викладання української мови та літератури.

Завдання!!! Проаналізуй проблеми адаптації українців в цих регіонах??


Урок №12. Тема: Українці в країнах Перської затоки, Африки та Азії.

Укаїнська громада (діаспора) як організована структура у КНР відсутня.

Серед українських громадян, які зараз проживають на території КНР, переважають особи, що прибули до Китаю з метою працевлаштування та навчання. Більшість цих осіб проживають у містах Пекін, Шанхай та Гуанчжоу, а також Спеціальному автономному районі Сянган (Гонконг).

У Пекіні, Шанхаї, Гуанчжоу, Харбіні та інших великих містах КНР, а також в САР Сянган (Гонконг) утворено низку українських асоціацій, які не мають формальної структури та не зареєстровані як організації, а є добровільними об’єднаннями, спрямованими як на вирішення поточних проблем їхніх членів, так і на задоволення національно-патріотичних потреб українських громадян. Зазначені об’єднання підтримуються Посольством та беруть активну участь в організації і проведенні інформаційних, іміджевих, патріотичних та культурних заходів.

Станом на липень 2020 р., за офіційними даними Міграційної служби Японії, в країні проживають 1940 громадян України. Особи, які б набули статусу закордонного українця, в Японії відсутні.

  • Від Лесі Українки до УНР: як українці відкривали Африку:https://www.bbc.com/ukrainian/features-57225573
  • На території ПАР проживає більше 1000 громадян України та громадян ПАР українського походження. На консульському обліку постійно або тимчасово перебувають 300 громадян. Статус закордонного українця отримали 8 осіб (7 громадян ПАР і 1 громадянин Намібії). Українська діаспора у Південній Африці є відносно молодою, адже більшість українців прибули до ПАР після 1990 року. Більшість українців в ПАР мають вищу освіту: викладачі, медики, представники інженерно-технічних спеціальностей та сфери послуг, а також митці та власники бізнесу. Детальніше:https://rsa.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/225-ukrajinci-u-par
  • Перська затока:https://www.the-village.com.ua/village/city/people/316119-mi-priletili-bo-tut-deshevo-y-ne-potribna-viza-turisti-z-krayin-perskoyi-zatoki-pro-ukrayinu
  • Завдання: Поміркуй, чому українці вибирають саме ці країни для туризму та життя?
Урок №13. Тема  Трудова еміграція.

Трудова́ мігра́ція — переміщення працездатної особи з метою працевлаштування на певний термін.

Відповідно до Закону України «Про зовнішню трудову міграцію», трудова міграція — це переміщення громадян України, пов'язане з перетинанням державного кордону, з метою здійснення оплачувальної діяльності в державі перебування.

У 2021 році, за даними Інституту демографії та соціальних досліджень, кількість трудових мігрантів становить 2,5-3 млн

Урок №14. Тема: Проєктна робота 2. Яким чином сучасні трудові еміграції впливають на економічний розвиток та соціальні зміни в Україні?
  • Завдання!!!Проаналізуй вплив трудової еміграції на процеси в Україні??
  • Підготуй стінгазету "Трудова еміграція та Україна" використовуючи матеріали надані вчителем.

Які наслідки має масова трудова еміграція українців? https://www.dw.com/uk/%D1%8F%D0%BA%D1%96-%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8-%D0%BC%D0%B0%D1%94-%D0%BC%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2/a-48634849

Урок №15. Тема: "Мій рідний край. Вища освіта в Україні чи за кордоном: критерії вибору майбутніх абітурієнтів. Яким чином можна зупинити масовий виїзд української молоді за кордон?"
  • Вища освіта в Україні та за кордоном: порівняння:https://studentstudy.com.ua/news-detail/vishcha-osvita-v-ukrayini-ta-za-kordonom:-porivniannia-09-03-2021/
  • Опрацюй опитування:https://uifuture.org/publications/osvita-v-ukrayini-kozhen-pyatyj-naczilenyj-vchytysya-tilky-za-kordonom/
  • Завдання!!!Що змушує обирати українських студентів закордонні ВНЗ?
  • Особиста євроінтеграція: як "втікають мізки" з України і чи можна їх повернути:https://www.bbc.com/ukrainian/features-45890286

  • Що відомо про виїзд молоді?

    • За 2019 рік дозвіл на проживання на території ЄС отримало 757 тисяч громадян України. 87% з них прибули до Євросоюзу на роботу.
    • Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник вважає, що ідея поповнення бюджету оподаткування за рахунок податків з переказів трудових мігрантів не викличе нічого, окрім обурення і буде спонукати заробітчан назавжди покинути Україну.
    • Громадяни України опинилися на третьому місці серед нелегальних мігрантів у країнах Європейського Союзу. У 2019 році на території ЄС виявили 41 тисячу українців-нелегалів. 
    • У Польщі офіційно працюють 507 тисяч громадян України. У 2020 році їх кількість зростала попри пандемію COVID-19.
    • Громадяни України займають дев'яте серед отримувачів "Блакитної карти", яка дає право на роботу в Німеччині.
    • НБУ відзначив значне зростання кількості українців, що почали шукати роботу за кордоном після пом'якшення карантинних обмежень.
  • Поміркуй!!! Яким чином можна зупинити масовий виїзд української молоді за кордон????
Урок №16. Підсумковий тест

Урок №17. Тема:Українська діаспора як потужний націє- та державотворчий чинник розвитку української спільноти, дієвий інструмент впливу в країнах проживання.
Вплив української діаспори на формування іміджу нашої держави за кордоном неможливо переоцінити, оскільки вона є автентичним носієм української мови, культури, ментальності та світосприйняття, з яким мають змогу співіснувати громадяни країн еміграції українців. Тому для посилення позитивного впливу, який має світове українство на імідж України першочерговими завданнями органів державної влади мають стати вдосконалення механізму об'єктивного та привабливого представлення України у світі, прискорене впровадження новітніх, зокрема багатоканальних, технологій, розвиток цифрового мовлення, освоєння нових радіочастотних діапазонів, а також здійснення системної, скоординованої та оперативної підготовки і розповсюдження за межами України мультимедійними засобами інформації про Україну. 

  • Світова практика показує, що держави розцінюють діаспору, як:

          1. потужний націєтворчий та державотворчий фактор розвитку;

          2. дієвий інструмент політичного, економічного та культурного впливу в країнах проживання;

          3. ефективний засіб для утвердження позитивного образу своєї держави у міжнародній спільноті;

                    • Для реалізації розвитку стратегії співпраці з діаспорою та з метою збереження національної ідентичності держави використовують різноманітний інструментарій, а саме:

          1. створення спеціальних відомств в урядах, які уповноважені займатися розвитком діаспори;

          2. розробка програм ( програми повернення співвітчизників, молодіжні, програми, програми підтримки розвитку бізнесу…)

          3. проведення форумів, конгресів, конференцій, як засіб вироблення механізмів співпраці та запозичення й обміну досвідом

                    • Україні, як молодій державі, в питанні взаємодії з діаспорою необхідно базуватися на постулаті : українська діаспора інтегральна частина нашої держави. У зв’язку з цим:

          1. вивчити світовий досвід взаємодії з діаспорою та механізми співпраці;

          2. розробити стратегію співпраці з діаспорою як державотворчого фактору, поєднуючи капітал вмінь та знань на синергетичній основі;

          3. визнати напрям роботи з діаспорою як стратегічний , який не залежить від змін політичних персоналій.

Завдання:  Роль діаспори та їх вплив на підтримку України в питаннях вступу нашої держави в НАТО???

Урок №18. Тема: Церква та віровизнавчий чинник у збереженні та творенні українського духовного, культурного середовища в зарубіжжі.

Українська православна церква в діаспорі (УПЦ в діаспорі)  — у минулому українська православна юрисдикція в складі Константинопольського патріархату, яка діяла на території Західної Європи, Австралії, Нової Зеландії та Латинської Америки з 1942 по 2015 рік

УПЦ в діаспорі, разом з УПЦ в Канаді та УПЦ в США, є прямою спадкоємницею УАПЦ Полікарпа (Сікорського), що була утворена у складі Польської православної церкви у 1942 році за благословення митрополита Варшавського Діонісія (Велединського), однак у 1950-тих роках зв'язок і Польською православною церквою було втрачено і діаспорні українські юрисдикції опинилася на кілька десятиліть у канонічній ізоляції яка припинилася лише у 1995 році коли УПЦ в діаспорі, УПЦ в Канаді та УПЦ в США були прийняті до складу Константинопольського патріархату.


Церква-пам'ятник св. Андрія — катедральний собор Української православної церкви у США та її головний символ, а також архітектурна домінанта українського меморіального комплексу (цвинтаря св.Андрія) в містечку Саут-Баунд-Брук, штат Нью-Джерсі, який називають Українським Єрусалимом або пантеоном. Церква збудована на знак вшанування жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні і тих, хто віддав своє життя за свободу та справедливість.Будівництво церкви почалося у 1955 році на пожертви вірян-українців поряд з ініціативи митрополита Мстислава (Скрипника) і митрополита Івана (Теодоровича). Автор проекту - архітектор з Канади Юрій Кодак. Іконостас та мозаїки над вхідними дверима ззовні виконав художник Петро Холодний (молодший), мозаїку св.Ольги - Михайло Михалевич. За десять років роботи були завершені і 10 жовтня 1965 року церкву освятили.Оскільки церква є частиною українського пантеону (цвинтаря), то у її підземеллі розташований Мавзолей святого Воскресіння, в центрі якого - склеп патріарха Мстислава (Скрипника) та присвячений йому невеликий музей. Довкола центральної частини розташовано ще 276 склепів для поховання українців Америки, які зробили значний вклад у життя церкви і суспільства.
  • Опрацюй статтю:http://www.sociology.chnu.edu.ua/res/sociology/Chasopys/Vup3-4(15-16)/28.pdf
  • Українська греко-католицька церква відігравала значну роль у житті українських переселенців
    на американський континент. Потрапляючи в кількісно переважаюче мультикультурне оточення,
    українці опинялися під загрозою повної асиміляції. В українській діаспорі Північної Америки
    діяльність УГКЦ була спрямована на організацію, просвітництво громад, об’єднання спільних
    зусиль через заснування товариств для інтеграції в поліетнічне та мультикультурне суспільство зі
    збереженням релігійної та етнічної свідомості.
  • Завдання. Яку роль відграє УГКЦ в Пн.Америці? На що була спрямована дільність Церкви?Чи підримує Церква зв'язки з Україною?
  • Переглянь: УАПЦ в діаспорі:http://www.uaoc-diaspora.com/
  • Завдання. Підготуй порівняльню характеристику діяльності Церков.
Урок №19. Тема: Наукові інституції, товариства та преса в середовищі української діаспори
  • Вагомим показником збереження й розширення культурно-освітніх надбань українців в еміграції є функціонування та розвиток освіти українських дітей. Першою вищою школою став заснований на початку 1921 р. у Відні Український вільний університет (УВУ). Його співзасновниками були професори І. Горбачовський, С. Дністрянський і М. Грушевський. Після закінчення Другої світової війни УВУ відновив свою роботу у Мюнхені. За час існування УВУ видав близько 100 томів "Наукових записок", "Наукових збірників", монографій, мистецьких альбомів.
  •  Значним здобутком української діаспори стало відродження діяльності Наукового товариства ім. Тараса Шевченка (НТШ) як спадкоємця заснованої в 1873 р. у Львові дослідницької установи тієї самої назви. У 1947–1951 рр. президія НТШ перебувала у Мюнхені, а потім переїхала в Сарсель, поблизу Парижа, де знаходиться й тепер. Ще в мюнхенський період НТШ видало першу частину тритомної "Енциклопедії українознавства" та 12 томів інших наукових праць, а у 1954-1959 рр. вийшла десятитомна енциклопедія українознавства (словникова частина). 
  • Завдання. Поміркуй про роль  інституцій та преси у відродженні української держави 1991 року? Напиши міні-есе.
Урок №20. Тема: Розвиток української освіти за кордоном. Виникнення та діяльність цілоденних (початкових й середніх) та суботніх й недільних шкіл українознавства.
Урок №21. Тема: Українські музеї, бібліотеки, архіви за кордоном, їхня роль у збереженні національної ідентичності та культурної спадщини українців.
Урок №22. Тема:"Культурно-мистецькі          товариства     українських   громад            в          країнах проживання."
Урок №23. Тема: Україна в житті і   творчості   зарубіжних   митців

  • Література української діаспори:https://esu.com.ua/search_articles.php?id=55765

  • Творчість українських письменників-емігрантів:https://ukrlit.net/zno_effective/45.html

  • Завдання. Які теми в творчості митців діаспори є провідними? Поміркуй чому?Яке місце займає Україна в житті  митців діаспори??
Урок №24. Тема: Українці-меценати з діаспори у справі підтримки української культури

Опрацюй матеріали до уроків:
  • Чому меценати з діаспори зацікавленні у підтримці культури України?
  • Які галузі культури найбільше підтримують меценати?
  • В якій країні найбільше меценатів українського походження?
  • Назвіть навідоміших українських меценатів?
Урок №25.  Проєктна робота 3. Підготувати проєкт про внесок одного із українських  митців за кордоном у розвиток української та світової культури. (на вибір)
Розділ 4. Збереження українського життєвого досвіду в українській діаспорі

Урок № 26. Спільнотний та громадський (Ukrainian community) чинники в українській діаспорі.
Урок №27. Українці-політики та урядовці в країнах проживання.
Урок №28. Єднання світового українства. Світовий Конгрес Українців. Українська Всесвітня Координаційна Рада (УВКР)

Опрацюй:
Урок №29. Тема: Українська діаспора як чинник пропагування України-держави у політичному та економічному просторах.
Урок 30. Тема: Українське діаспорознавство (діаспоряна) в науково-дослідних проектах сучасної України.
Урок №31. Тема:Проблема збереження української ідентичності етнічних українців за кордоном в ХХІ столітті: шляхи розв’язання. Політика України-держави щодо української діаспори
Урок №32. Тема: Проєктна робота 4. Роль українських духовно-просвітницьких осередків у збереженні ідентичності етнічних українців за кордоном (на прикладі однієї із країн поселення).
  • Опрацюй:https://core.ac.uk/download/pdf/286618858.pdf
  • Завдання. Підготуй ментальну карту/ стін газету/ повідомлення про осередок за кордоном (на вибір)

Урок 34. Підсумковий роук

Урок №35. Резерв. Повторення
Матеріал до уроку:https://disted.edu.vn.ua/courses/learn/1566

1 коментар:

  1. Мария4 вересня 2022 р. о 12:48

    Шановний Романе Романовичу,я скачала усі ваші уроки з українознавства, бо вони дуже цікаві. Я притримуюсь академічної доброчесності. Шаную ваш труд. Велике Вам "ДЯКУЮ"

    ВідповістиВидалити

Підписатися на: Дописи (Atom)