Урок №1. Вступ. Українознавство як освітня дисципліна та науковий напрям
- Запиши. Українознавство – це система наукового знання про Україну, українців, українськість, що розглядаються через досвід культурного творення і спільнотного єднання.
Запам'ятай!!!Українська спільнота – це середовище творення і зберігання смислового потенціалу української культури (цивілізації) та усвідомлені, історично виражені часопросторові форми духовного і господарчого єднання українства; українськість (українська світоглядна та життєва сутність) – особлива практика набування й утвердження власної самости у формах культурного, спільнотного, суспільно-державного самовираження українців; українське – цивілізаційне вироблення (продукування) смислів (сенсів) українцями, часопросторові історичні форми тяглого розгортання українського культуротворчого потенціалу, мовно-словесний та уречевлений простір Українського світу, поведінковий етос українців; українство – українська етнічна множинність у світі, культурно-цивілізаційний та самозберігальний феномен української спільноти в історичних періодах, тяглістю від раннього нового до постмодерного часу, з інтегративним досвідом культуротворчого, освітнього, наукового, економічного увзаємнення у суспільствах країн проживання.
Освітня дисциплліна: Комплекс знань про Україну, українців, українську культуру і мистецтво, природу і здоров’язбережувальні практики, особливості комунікування подається через такі напрямні: україноцентризм, людиноцентризм, державоцентризм.- Інтерактивна вправа:https://learningapps.org/3776050
- Запам'ятай та наведи приклади!!!
- Інтерактивна вправа:https://learningapps.org/3734496
- Повсякденне життя українського народу, а також святкування часто супроводжуються цікавими звичаями, які пройшли через століття. Як правило, українська молодь, із задоволенням шанує ці традиції, зберігаючи духовну спадкоємність разом з їх предками. Крім того, у всіх цих звичаях можна ясно помітити, як язичницькі і християнські вірування переплетені між собою, і як вони наповнюють святковістю обряди. Гості країни мають унікальну можливість поринути в світ української культури, взяти участь у святкуванні Різдва, Масляної, Великодня і Івана Купала; насолоджуючись таємничим обрядом весілля; слухати колядки – «kolyadki» і «gaivki», дегустацією смачної ритуальної їжі, такої як кутя (солодке зерно), пасха і навіть приєднатися до магічного писанкарства великодніх яєць.
- Матеріали до уроку: http://www.nbuv.gov.ua/node/2982
- Робота з термінологією (запиши в зошит):
- Завдання!!!Наведи приклади з власного досвіду?
- Інтерактивна вправа:https://learningapps.org/18785435
- Тестові завдання (в зошит)Те, що передається із покоління в покоління, перевірене минулим досвідом:А) традиція; б) звичай в) обряд.2. Те, що стало звичним, засвоєним, що увійшло в ужиток це:А) традиція; б) звичай в) обряд.3. Узвичаєне, обов’язкове, символічне дійство:А) традиція; б) звичай в) обряд.4. У батьків, що не дотримуються звичаїв, народжуються діти, які стають А) вовкулаками; б) кошенятами; в) русалками.5. Новонароджену, а особливо хвору чи кволу дитину, треба було якнайшвидше:А) вести до бабки-чаклунки; б) відмовитися від неї; в) охрестити.6. Звичай побратимства (посестринства)- це?А) духовне споріднення; б) відданість один одному; в) кровний зв’язок
Український традиційний одяг класифікують за регіональними відмінностями, а саме:
- матеріали, які використовуються для виготовлення одягу;
1. Натільний одяг – сорочка.
Відомо, що існує декілька основних орнаментів вишивки (зображень):
-
геометричні (
зображення геометричних фігур);
-
рослинні
(зображення рослин);
- зооморфні (зображення тварин)
Переглянь регіональні особливості вишивки:https://intvua.com/news/culture/1463643161-vishivanka-yak-osoblivist-krayu-infografika-.html
Що було характерним для нашого краю??????
Опрацюй:
- Переглянь!!!!
Найважливіше місце в хаті – покуття
З давніх давен повелося вважати найважливішим та святішим місцем в будинку саме покуття. тут завжди вішали вишиті рушники, писанки та інші важливі атрибути в обрядових дійствах. З прийняттям християнької віри на Русі саме на покутті почали розміщувати домашній іконостас, оздоблюючи ікони тими ж вишитими рушниками, які слугували доказам поваги та важливості віри в Бога.
Всі найважливіші події в родині проходили саме біля покуття, й заручини та благословення молодих, й весільний посад молодих, й перша купіль новонародженого члена родини й прощання з покійним. На покутті, або в Червоному кутку (так інколи називають покуття) за іконами зберігали освячені реліквії, вербову гілку з Вербної неділі, шматочок паски з Великодня, свячену воду, громничу свічку та інші. На Різдво саме під образами ставився Дідух.
Сама назва «стіл» тісно пов’язана з поняттям «стелити», тобто ставити страви на щось простелене. Це поняття пішло з давніх часів коли слов’яни споживали їжу з землі просиливши тканину чи підклавши дошку. Звичний нам стіл з’явився значно пізніше й в різних куточках країни виглядав по різному. Десь це були довгі дошки на перехрещених ніжках, а десь були популярними скрині-столи, з кришкою, що слугувала столом та пістолинням в якому було зручно зберігати речі домашнього вжитку.
Піч в сучасних оселях зустріти можна все рідше та рідше, й можливо в недалекому майбутньому наші нащадки зможуть дізнатися про піч лише з літератури та малюнків, проте на протязі багатьох століть піч була мало чи не центральним елементом в домівці. Сама назва та значення слова «піч» загальна для всіх слов’янських народів є похідною від печера, пещись. Будинок починав вважатися житлом лише після того як в печі спалахував вогонь. До прийняття християнства саме піч була центром оселі, найголовнішим місцем, з прийняттям християнської віри деякі функції «вогнище» передало покуттю, але все ж відігравало не менш важливу роль в житті та віруваннях українців.
Біля печі збиралися порадитися, послухати розповіді, провести певні обрядові дії при в ступі в шлюб.
Традиційна українська хата здебільшого складалася з однієї великої житлової кімнати, в якій родина проводила більшу частину свого життя в холодний період року. Варто зауважити, що для українського житла характерна стійкість основних типів внутрішнього розташування речей домашнього вжитку та меблів, тому хата будь-якого етнографічного регіону України (Слобожанщини, Галичини, Поділля чи Наддніпрянщини і т.п.) буде мати в основному один тип поділу внутрішнього простору хати, що є етнічною характеристикою і дозволяє говорити про єдність символічного значення побутових речей українців.
- Порівняй!!!!
- Переглянь відео:https://www.youtube.com/watch?v=b8BQ0xI272E
- Склади пазл:https://www.jigsawplanet.com/?rc=play&pid=294224156356
- Завдання.Намалюй власний малюнок
Мова є однією із найважливіших цеглинок у фундаменті кожної нації.
Саме у ній відображено і зафіксовано найглибші витоки свідомості народу та його ментальність, закодовано народну мудрість і споконвічні знання.
- Етари розвитку мови:
- Завдання!!!Поміркуй,що для тебе означає рідна мова?
- Завдання. Підготувати інформацію про хату минулого українців
- Інтерактивні вправи: https://learningapps.org/13374345, https://learningapps.org/24503636
Українці з давніх давен нація не завойовників, а хліборобів, нація зі стародавньою високорозвинутою землеробською культурою. Землеробство було найголовнішим видом серед традиційних занять нашого народу поруч із скотарством, рибальством, бджільництвом.
Городництво було переважно жіночою справою. Город української господині не можна було уявити без соняшників (спочатку їх використовували лише як декоративну рослину) і кукурудзи, що були завезені в Україну з Америки. Протягом першої половини ХІХ ст. на Півдні з’явилися помідори, які згодом поширились і в інших регіонах. Відтоді почали вирощувати баклажани і перець. Славились і херсонські кавуни, що їх вирощували на Півдні з XVI ст. Ними торгували не лише в Україні та Росії, а й вивозили за кордон. У 1760—80-рр р. на українських землях з’явилася картопля. Ця південноамериканська культура швидко завоювала прихильність серед українців і перетворилася на «другий хліб». Поряд із новими культурами не забувались і звичні: буряки, капуста, гарбузи, часник, цибуля, огірки, морква тощо.
Невід’ємною складовою пейзажу українського села був славнозвісний «садок вишневий коло хати». Вирощували також яблука, груші, вишні, сливи, а на Півдні – черешні, горіхи, абрикоси, персики, у Причорномор’ї та Закарпатті – виноград. Українські селяни здавна вміли прищеплювати дерева і вивели чимало сортів з високими смаковими якостями. Лише в Подільській губернії, за свідченнями сучасників, у ХІХ ст. існувало близько сотні сортів яблук, з-поміж яких були й такі, де кожне яблуко важило близько 600 г. Кілька сортів плодових дерев навіть було вивезено з України на Американський континент.
Із рільництвом було органічно пов’язане скотарство. Особлива увага приділялася розведенню волів, які в першій половині ХІХ ст. були основною тягловою силою. На Півдні звичною картиною пейзажу були отари тонкорунних овець-мериносів і табуни коней. Вівці давали вовну, чорні решетилівські і сірі сокольські смушки, з яких шиють шапки, кожухи. Велика увага приділялася розведенню великої рогатої худоби, бо корова – то годувальниця сім’ї!
- Завдання. Давайте подумаємо разом, чи дійсно все, що вміли наші пращури, чим вони займалися відійшло у минуле і немає тому вороття? Давайте разом накреслимо схему традиційних занять населення і відмітимо: які з них відійшли в минуле, а які характерні і для сьогоднішнього села?
- Запам'ятай!!!!
- Інтерактивна вправа:https://learningapps.org/view11177495
- Переглянь відео:https://www.youtube.com/watch?v=hPxhFvIN2ds
- База́р (з перс. بازار — бозо́р← пехл. wāzār ← давньоперс. vāčar ← протоіндоіран *wahā-čarana, що приблизно означає «ринок») — cпеціально відведене місце у населених пунктах з легкими спорудами для демонстрації (показу) продуктів харчування та продуктів повсякденного попиту. Фактично, синонім ринку як місця торгівлі.
- Найколоритніші українські ринки: як вони виглядали в минулому: https://www.hroniky.com/news/view/20227-naikolorytnishi-ukrainski-rynky-iak-vony-vyhliadaly-v-mynulomu
- Матеріали до уроку: Хліборобство, як окремий світогляд. Українські традиції, пов’язані з хлібом:https://vsviti.com.ua/ukraine/77611
Традиційні страви
Урок №21. Осіння пора в українському господарюванні: косовиця, зажинки, обжинки, возовиця. Свято Покрови.
Осінь, за народними віруваннями, розпочиналася від дня св. Іллі (20.VІІ/2.VІІІ). Цей календарний цикл відзначався достатком, багатством уже зібраного врожаю. Це був період відпочинку після важких сільськогосподарських робіт.
Осінь в народному календарі – благословенний час. Вже позаду виснажливі польові роботи, комори повняться новим врожаєм, та й музикам відтепер завжди є робота: осінь – пора весіль та вечорниць.
- Детальніше:https://www.cultura.kh.ua/uk/folk-calendar/4345-narodnij-kalendar-osin
- Осінній цикл свят:https://mala.storinka.org/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96-%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96-%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97-%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9-%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB-%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82.html
- Презентація до уроку:https://vseosvita.ua/library/prezentacia-pokrova-presvatoi-bogorodici-170792.html
Урок №22. Тема: Святкова зима в українців. Зимові свята («святкú»): Різдво – Василя – Водохреща (Йордан). Колядування, віншування, щедрування. Народні театральні вистави в різдвяній обрядовості
Зимовий цикл українських свят:
4 грудня - Свято Введення (Третя Пречиста)
13 грудня - День Андрія Первозваного
14 грудня - Наума
17 грудня - Варвари
18 грудня - Сави
19 грудня - День Святого Миколая
22 грудня - День святої Анни
25 грудня - Спиридона Сонцеворота
1 січня - Новий рік. Новорічна коляда
2 січня - День святого Гната
13 січня - Меланки (Маланки), Щедрий вечір, щедра кутя
14 січня - Новий старий рік та свято Василя
18 січня - Голодна кутя або Другий Свят-вечір (Голодний Святвечір)
19 січня - Свято Водохреща (Йордан)
20 січня - Івана Хрестителя
29 січня - Петра Вериги.
15 лютого - Стрітення
- Зимовий цикл українських свят: українські народні традиції та звичаї:https://nubip.edu.ua/node/41275
- Детальніше:https://vseosvita.ua/library/obradi-aki-vikonuvalisa-na-zimovi-svata-318415.html
- Вікторина «Зимові свята і звичаї в традиціях українського народу»:https://vseosvita.ua/library/viktorina-zimovi-svata-i-zvicai-v-tradiciah-ukrainskogo-narodu-502737.html
Опрацюй:Звичаї, вірування та традиції українців, пов’язані з вінчанням та шлюбом
- Сімейні звичаї та обряди; https://paramoloda.ua/articles/simeini-zvychai-ta-obryady/
- Найважливіші етапи життя людини і окремі стадії розвитку сім’ї завжди супроводжувалися різноманітними обрядами і звичаями. До традиційної сімейної обрядовості належать обряди, пов’язані з біологічним циклом існування людини — народженням (пологові звичаї та хрестини), одруженням (шлюб і весілля), смертю (похорон і поминки).
- Завдання. Поміркуй!!! ЯКі традиції обрядовості збереглися в твоєму регіоні?Як ти вважаєш, чому традиції відходять в минуле? Як їх зберегти?
Урок №24.Проєктна робота 3. Традиційні свята в моїй родині.
- Завдання. Напиши міні-розповідь на тему "Традиційні свята моєї родини"
- Матеріали до уроку:
http://uchnivskyblog1.blogspot.com/p/blog-page_4.html
Зверни увагу при написанні на традиційний український календар та залежність свят від пори року!!!Можна обрати одне наулюбленіше свято родини та описати традиції його святкування!!!
Урок №25.Мій рідний край. Традиції святкування Різдва (Великодня) в рідному
краї.- Завдання. Напиши міні-есе "Традиції святкування Великодня в рідному краї"
- Матеріали до уроку:
- У найширшому тлумаченні фольклор – це все, що творить народ і передається традиційно – від казки до гаптованої сорочки, від писанки до далеко не естетичного рецепту дублення шкіри.
- фольклор – це форма мистецтва, яка охоплює різні види оповідань, прислів’їв, висловлювань, замовлянь, пісень, формул чаклунів та інших формул і використовує як засіб висловлення усну мову
- Майже всі дослідники, колишні і теперішні виокремлюють такі типові риси українського національного характеру:
- демократичність,
- волелюбство,
- емоційність, що виявляють у музичності наближеності українців до природи,
- культі жінки і родини,
- релігійності,
- толерантності до інших народів,
- працелюбстві,
- гостинності.
- До позитивних національних рис українців відносять працьовитість, гостинність, тягу до освіти, статичность в сімейних відносинах, прагнення до духовного життя, повагу до старших, мужність, здоровий оптимізм, прагнення до незалежності
- Поміркуй!!!!Чи характерні риси для сучасних українців?
- Українські казки:https://kazky.org.ua/zbirky/ukrajinsjki-narodni-kazky
- Народні пісні:https://www.pisni.org.ua/songlist/narodni-1.html
- Інтерактивна вправи:https://learningapps.org/8146448
Урок №27. Козацькому роду нема переводу». Військове мистецтво українського козацтва. Легенди про козаків (козацькі сторожі, випробування козаків, козаки- кобзарі, побратимство, дисципліна на Січі, козаки-характерники, військове мистецтво). Козацькі військові винаходи. Звичаї та обряди козаків. Запорозькі козаки зарекомендували себе як здібні моряки. Вони будували човни-чайки на 50 — 70 чи на 20 — 30 вояків. На великих установлювали 4 — 6 гармат, на малих — 1 — 2. До бортів прикріплювати пояси з очерету, які під час бурі утримували човни на хвилях, як поплавки, а в бою вони були додатковим захистом від ворожих стріл і куль.
У відкритому морі козаки намагалися наблизитися до ворога непомітно або вночі, або з боку сонця. Відтак вони брали вороже судно на абордаж. У морських битвах козаки сміливо атакували як окремі кораблі, так і турецькі флотилії, часто здобуваючи перемогу.
Також, за твердженнями французьких, англійських та російських авторів, козаками використовувалися підводні човни, які могли деякий час перебувати під водою. Використовуючи дані підводні човни, козаки в 1595 році здобули турецьке місто Синоп.
Збереглося чимало свідчень військової майстерності козаків. Із покоління в покоління передавали на Січі здобуті в боях знання й досвід, які й донині слушно вважаються справжнім військовим мистецтвом.
Козацька піхота. Гучної слави зажила козацька піхота - основний рід козацького війська. На відміну від піхотних підрозділів європейських армій, що виконували завдання лише за підтримки кінноти, вона завжди діяла власними силами. Під час бою козаки-піхотинці шикувались у три шеренги. Стріляла тільки перша лава, друга подавала, а третя заряджала рушниці. Під час особливо жорстоких битв застосовувався й інший бойовий лад. Приміром, козацьке військо могло змішуватися з ворожим. Такий бій козаки називали галасом.
Найоригінальнішим і найпопулярнішим серед козаків був бойовий порядок, що називався табором. Табір застосовувався козацьким військом на марші, в обороні та наступі. Він будувався з возів, скріплених ланцюгами у кілька рядів та вилаштуваних чотирикутником, півмісяцем або ж овалом.
Наступаючи на ворога, піхота виходила назовні, але в разі небезпеки поверталася в захисне кільце. Сучасники називали табір «рухомою фортецею», бо козаки під прикриттям возів могли долати сотні кілометрів голим степом.
Козацька розвідка. Постійна загроза нападів змушувала козаків дбати про розвідку. У запорізькому війську були сторожова служба й дозір. Козацькі розвідувально-сторожові підрозділи розташовувалися в земляних або дерев’яних укріпленнях на кордонах українських земель. Для спостереження за місцевістю козаки також використовували давні кургани або насипали свої.
Козацька зброя. Запорожці були великими майстрами артилерійської справи. Вони віддавали перевагу легким гарматам, які уможливлювали вільне маневрування під час бою. Для штурму козаки використовували різноманітні укриття, зокрема гуляй-городи - спеціальні пристрої з дерев’яних щитів на колесах або полозах з отворами (амбразурами) для рушниць і гармат. Із-поміж зброї особливою шаною в козаків користувалися рушниця, спис і шабля.
- Козацький флот. Військова майстерність козаків повною мірою виявлялась і в морських походах. Козацький флот складався з легких, надзвичайно маневрових човнів - чайок. Чайки рухалися або веслами, або вітрилами, що давало змогу якнайкраще використовувати погодні умови. Вони могли пришвартуватися до будь-якого берега, на відміну від громіздких і неповоротких турецьких суден.
Переглянь:Військове мистецтво козаків. Цікаві факти про козаків.
Презентація до уроку:https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-praktichnogo-zanyattya-viyskove-mistectvo-kozakiv-114246.html
Інтерактивна вправа:https://learningapps.org/7234993
- Володимир Великий:https://myukraine.org.ua/knyaz-volodymyr-velikiy/
- Ярослав Мудрий:https://myukraine.org.ua/yaroslav-mudriy/
- Богдан Хмельницький:https://www.museumsun.org/person/3/
- Іван Сірко:https://armyinform.com.ua/2021/10/14/za-zhyttya-ivan-sirko-vstanovyv-kilka-rekordiv-v-istoriyi-zaporozkoyi-sichi/https://armyinform.com.ua/2021/10/14/za-zhyttya-ivan-sirko-vstanovyv-kilka-rekordiv-v-istoriyi-zaporozkoyi-sichi/
- Іван Мазепа:https://www.museumsun.org/person/42/
- Пилип Орлик:https://uain.press/blogs/pylyp-orlyk-pershyj-getman-u-vygnanni-1097054
- Михайло Грушевський:http://www.univ.kiev.ua/ru/geninf/osobystosti/grushevskiy/
Урок №29. Національні символи
України. Історія походження і значення тризуба.
Вияв ідеї державотворення в
українській символіці, геральдиці, сфрагістиці, нумізматиці. Герби українських міст та історичних
регіонів. Символіка
Урок 30. Тема: Козацька символіка: клейноди, корогва (прапор), бунчук, булава та її різновиди
(тростина (палиця) та пірнач), каламар,
литаври та печатка.
Відображення героїчної боротьби запорозького козацтва за волю в народних піснях
та думах, творах музичного та образотворчого мистецтва. Символи-відзнаки державної і військової влади називалися клейноди. До них належали гетьманська булава, бунчук, стяг, печать, пернач, корогви, литаври, значки, бубни, тростинки й труби.Вони зберігалися з великою шанобою. Військові клейноди належали усьому війську і вручалися обраній на відповідну військову посаду старшині. Так само січові, полкові та інші клейноди належали тому чи іншому утворенню і вручалися обраній військовій і цивільній старшині. Герб Війська Запорізького – постать козака, озброєного мушкетом і шаблею — виник приблизно в другій половині XVI ст.
Урок №31. Тема: Ми – нащадки козацького роду. Козацька педагогіка, благодійна та доброчинна діяльність. Школа джур – як ставали
козаками. Відродження традицій
українського козацтва в національно-патріотичному вихованні
сучасної молоді. День українського козацтва – 14 жовтня – в день Покрови
Пресвятої Богородиці.
Урок №35. Тема: Підсумковий урок |
Дякую вам. Дуже корисний і цікавий матеріал. Вони мені дуже допомогають.
ВідповістиВидалити